Риноцитограма при нежиті та алергії: як розшифрувати результати

Нежить — поширена проблема, здатна значно знижувати якість життя. Для ефективного лікування важливо розуміти, що є причиною симптому – алергія, інфекція чи поєднання обох факторів. Тому пацієнтам часто призначається таке дослідження як риноцитограма. Воно допомагає оцінити стан слизової носа та підібрати адекватну терапію.

Що таке риноцитограма

Риноцитограма або назоцитограма — це метод дослідження клітин слизової оболонки носа під мікроскопом. Аналіз показує, які клітини переважають у слизу, чи присутні запальні або алергічні елементи, а також наявність мікрофлори. Це дозволяє зрозуміти, чим викликаний нежить – алергією, інфекцією або поєднанням обох факторів.

Показання для назоцитограми

Риноцитограму зазвичай призначають у таких випадках:

• гострий або хронічний нежить, що не проходить тривалий час;
• підозра на алергічний риніт або сезонні алергії;
• контроль ефективності лікування після застосування ліків або процедур;
• рецидивуючі інфекції носа й придаткових пазух, коли потрібно визначити характер запалення;
• діагностика стану слизової носа перед плановим лікуванням або операціями.

Як проводиться назоцитограма

Процедура досить проста і безпечна:

1. Підготовка: за кілька годин до аналізу не можна користуватися назальними спреями або ліками, також слід уникати промивань носа.
2. Збір матеріалу: лікар бере мазок зі слизової носа за допомогою стерильного зонда або ватного тампона.
3. Обробка проби: матеріал наноситься на предметне скло, фарбується спеціальними барвниками та досліджується під мікроскопом.
4. Оцінка клітин: визначається наявність лейкоцитів, еозинофілів, нейтрофілів, а також мікрофлора слизової.

Процедура займає кілька хвилин і практично не викликає дискомфорту. Результати зазвичай готові через 1-2 дні.

Здати риноцитограму швидко та недорого можна в лабораторії «Ніколаб» https://nikolab.com.ua/uk/prices/1129-2/.

Що показує риноцитограма при нежиті

Риноцитограма допомагає визначити походження нежитю та ступінь запального процесу:

1. Збільшення числа лейкоцитів і нейтрофілів — ознака запалення слизової, часто при бактеріальному або вірусному нежиті.
2. Наявність мікробної флори — допомагає відрізнити бактеріальну інфекцію від вірусної.
3. Підвищений синтез слизу — свідчить про активну роботу слизової в боротьбі з інфекцією.
4. Відсутність еозинофілів — характерно для інфекційного нежитю на відміну від алергічного.

Що показує риноцитограма при алергії

Риноцитограма при алергічному риніті допомагає виявити характерні зміни слизової носа:

1. Підвищена кількість еозинофілів — основний маркер алергічної реакції.
2. Незначне або помірне збільшення лейкоцитів — запалення може бути слабким або відсутнім.
3. Підвищене виділення слизу — прозорого або водянистого, що типово для алергії.
4. Відсутність бактеріальної флори або її мінімальна кількість — відрізняє алергічний процес від інфекційного.

Ці показники дозволяють відрізнити алергічний риніт від інфекційного та підібрати правильну терапію.

Як розшифровувати результати риноцитограми

Інтерпретація результатів базується на аналізі кількості та типу клітин, а також на присутності мікрофлори:

1. Лейкоцити. Норма – невелика кількість, до 10 клітин в полі зору. Підвищення свідчить про запальний процес, зазвичай при бактеріальному або вірусному нежиті. Чим більше лейкоцитів, тим активніше запалення.
2. Нейтрофіли. Основні «борці» з бактеріями. Велика кількість нейтрофілів зазвичай вказує на бактеріальну інфекцію, особливо якщо спостерігається разом із мікробною флорою.
3. Еозинофіли. Маркер алергічної реакції. Підвищена кількість еозинофілів свідчить про алергічний риніт або чутливість до певних подразників. При інфекційному нежиті еозинофілів зазвичай мало або вони відсутні.
4. Мікрофлора. Відсутність патогенних бактерій або мінімальна кількість — норма. Присутність патогенів вказує на бактеріальну інфекцію. Наявність умовно-патогенних бактерій може свідчити про дисбаланс слизової або ризик розвитку запалення.
5. Слиз та епітелій. Збільшене виділення слизу може свідчити про реакцію на подразники або інфекцію. Підвищений вміст клітин епітелію може відображати пошкодження слизової або активну регенерацію.

Важливо оцінювати всі показники в комплексі із симптомами, присутніми у пацієнта. Наприклад, багато еозинофілів і прозорий слиз характерні для алергії. Багато нейтрофілів та бактеріальна флора вказують на інфекційний нежить. Міксовані показники можуть свідчити про поєднання алергії та інфекції.

Важливо: риноцитограма — допоміжний метод, і остаточний діагноз ставить лікар, враховуючи клінічні прояви, анамнез та інші обстеження.

Обмеження методу та помилки інтерпретації

Риноцитограма — корисний діагностичний інструмент, проте він має певні обмеження:

1. Неправильний збір матеріалу. Використання назальних спреїв або антисептиків перед аналізом може змінити склад клітин і флори. Неправильна техніка взяття мазка може призвести до недостатньої кількості клітин для оцінки.
2. Вплив гострого нежитю або слизу. При сильному виділенні слизу клітини можуть розбавлятися, що дає хибно низькі показники.
3. Час доставки матеріалу. Затримка або неправильне зберігання мазка впливають на точність результату.
4. Інтерпретація без клінічного контексту. Підвищення кількості клітин не завжди означає алергію чи інфекцію. Потрібно оцінювати дані разом із симптомами та історією хвороби.
5. Мікроорганізми як випадкова флора. Невелика кількість умовно-патогенних бактерій може бути нормою і не свідчити про захворювання.

Поєднання риноцитограми з іншими методами діагностики

Назоцитограма дає важливу інформацію про стан слизової носа та характер запального чи алергічного процесу, але для точної постановки діагнозу її часто комбінують з іншими методами обстеження:

1. Алерготести. Допомагають визначити конкретні алергени, які викликають реакцію, та підтвердити алергічну природу нежитю.
2. Аналізи крові на імуноглобуліни (IgE). Показують системну алергічну реакцію та допомагають оцінити її тяжкість.
3. Бактеріологічні дослідження (бакпосів з носа при підозрі на інфекцію). Дозволяють виявити конкретні бактерії та підібрати ефективне лікування.
4. Інструментальні методи. Рентген або КТ пазух носа допомагають оцінити поширеність запалення. Ендоскопія носових ходів дозволяє візуально оцінити стан слизової та визначити локалізацію патології.

Поєднання риноцитограми з цими методами дозволяє лікарю отримати повну інформацію про стан слизової носа, відрізнити алергічний риніт від інфекційного або змішаного. Правильний збір матеріалу та професійна інтерпретація результатів дають можливість підібрати ефективне лікування та контролювати процес одужання.