Продовжуючи тему патології шийки матки, сьогодні поговоримо про дисплазію.
Отож, давайте розбиратись.
Дисплазія (в пер.грец.dys-порушення, plaseo-утворення) – це процес, що характеризується порушенням (мутацією) будови клітин поверхневого шару шийки матки. Дисплазія відноситься до передракових станів, може самостійно регресувати, а також прогресувати в рак шийки.
Дисплазія або CIN (цервікальна інтраепітеліальна неоплазія — це більш правильна назва), має три ступені тяжкості, в залежності від товщини ураження шару епітелію: легка, помірна та важка.
Основною та науково доведеною причиною виникнення дисплазії є ВПЛ (вірус папіломи людини), а саме його високо онкогенні штами (в 70% випадків 18 та 16 тип). За даними дослідників даним вірусом інфіковані 80-90% сексуально активної молоді (передається переважно через незахищені статеві стосунки).
Але не все так страшно, бо майже в 90% випадків, протягом 2 років, вірус сам зникає з організму, хоча й залишається той малий відсоток коли вірус прогресує та викликає мутації клітин. Основні причини такого стану це імунодефіцит, хронічні запальні процеси, травми, гормональні порушення і навіть не дотримання правил особистої гігієни. До групи ризику також можна віднести ранній початок статевого життя, часту зміну статевих партнерів та відмову від бар’єрних методів контрацепції (презервативів).
Найбільшою прикрістю є те, що при дисплазії немає клінічних проявів, отож жінка не може запідозрити в себе дану патологію, але якщо вона регулярно буде оглядатися в лікаря та проходити ПАП тест, то біди можна уникнути. При не задовільних результатах ПАП тесту проводиться розширена кольпоскопія та тестування на ВПЛ.
Лікування.
Дисплазію обов’язково потрібно лікувати та спостерігати в динаміці. При необхідності призначають місцеву протизапальну терапію (у вигляді вагінальних свічок чи таблеток) при виявленні запального процесу.
До основних методів лікування належать деструктивні. Вибір методу деструкції визначається індивідуально, після взяття біопсії з уражених ділянок для гістологічної верифікації діагнозу, з урахуванням віку та репродуктивних планів. Лікар акушер-гінеколог має право лікувати лише легку та помірну дисплазії, дисплазії важкого ступеня лікуються гінекологом-онкологом.
До методів деструкції для лікування легкої дисплазії можна віднести діатермокоагуляцію, коагуляцію радіохвилею та лазерну вапоризацію, щодо аргоноплазменої коагуляції то цей метод не ефективний через не достатню глибину проникнення, дуже рідко зараз використовують кріодеструкцію через віддалені негативні наслідки. Дисплазію помірного ступеня лікують з використанням петлевої ексцизії (діатермо- чи радіо).
Будьте здорові!