Про діагнози, яких насправді не існує
Для фахівців діагноз – це медичне заключення про стан здоров’я та сутність хвороби, що виражається у загальновизнаних медичних термінах після всебічного дослідження пацієнта. Для самого ж пацієнта постановка діагнозу завджи супроводжується невпевненістю та хвилюванням. Та чи все діагностоване лікарем є хворобою чи деякі симптоми є лише проявами тимчасових станів нашого організму?
- Вегетосудинна дистонія
Такого діагнозу не існує ніде в світі, лише в нас. Зазвичай це певні симптоми, які важко пов’язати з фізичними змінами в організмі. Наприклад, тахікардія, біль у грудях, постійна втома чи перепади тиску.
Коли лікар ставить такий діагноз, то найчастіше він просто не знає, що з пацієнтом, і не хоче досліджувати далі. Якщо людина звертається із подібними скаргами, потрібно провести загальне обстеження організму, щоб зрозуміти, чи немає фізіологічного захворювання. Наприклад, перепади тиску чи біль у грудях можуть бути пов’язані із проблемами серцево-судинної системи.
- Остеохондроз
Дуже популярний діагноз в Україні. За кордоном остеохондроз ставлять лише дітям при певних порушеннях розвитку кістково-хрящової тканини.
Те, що у нас називають остеохондрозом – це певні розростання на хребцях, звуження щілин між ними, які можна побачити на рентгені чи МРТ. Однак здебільшого це тільки вікові зміни в хребті, наприклад, як поява зморшок або сивина. З віком вони є майже у всіх, і це цілком нормально.
- Дисбактеріоз
Це не діагноз, а тимчасовий стан організму, коли є порушення у співвідношенні бактерій, що живуть у нас в кишківнику та допомагають перетравлювати їжу. Переважно такий стан не потребує лікування. Він може розвиватись на тлі погіршення екології, зміни харчування, способу життя чи після стресу.
При таких умовах організм здатен збалансувати усе сам і спеціального лікування не потрібно.
Якщо пацієнт приходить до лікаря, а йому ставлять діагноз «дисбактеріоз» і пропонують його лікувати – тут варто задуматись. Бо ці симптоми часто можуть бути ознаками інших захворювань: ротовірусної інфекції, порушення в роботі підшлункової залози чи інших розладів на тлі харчування. Тоді потрібно, знов-таки, шукати причину.
- Авітаміноз
Слово «авітаміноз» означає, що в людини немає жодного вітаміну в організмі, але це ж нереально. У сучасному світі важко жити і харчуватись так, щоб мати такий страшний дефіцит вітамінів.
Ми можемо твердити, що знижений вміст потрібних вітамінів є в багатьох людей, особливо наприкінці зими. Бо харчування в цей період досить одноманітне й не містить усіх потрібних вітамінів та мікроелементів. Однак приймати комплексні вітаміни в такому випадку не потрібно. На це є кілька причин.
Призначати їх для профілактики «авітамінозу» не варто. Лікують лише дефіцити якихось певних вітамінів, а не всіх потрохи. Тобто коли є досліджений дефіцит певного вітаміну, тоді медик може призначити лікування.
Не можна призначати вітаміни самостійно і починати приймати їх у великих дозах без консультації з лікарем. Пацієнт може отримати передозування та страждати від інших побічних реакцій. Небезпечно це й тому, що людина рідко може пов’язати якісь певні симптоми із вітамінами, бо вітамінки – «це ж так корисно і добре».
- Послаблений імунітет
Дуже багато пацієнтів і навіть деякі лікарі люблять призначати так звані імуномодулятори, тобто препарати, які нібито підвищують імунітет і захищають від вірусних захворювань. Однак вже доведено, що вони не мають жодної ефективності, це лише дарма витрачені гроші.
Складно визначити, який у людини імунітет, тому здавати певні аналізи (імунограму) чи проходити обстеження також не варто. Але ми можемо створити організму умови, при яких наш імунітет справді буде сильним. Це збалансоване харчування, здоровий сон і відпочинок.
Якщо людина в постійному стресі, недосипає, регулярно не їсть, тоді сили вичерпуються і організм не буде таким стійким до вірусів. І відповідно, хворітиме часто.
Треба дбати про себе, а не пояснювати часті застуди послабленим імунітетом. Якщо людина виконує всі ці правила, однак часто хворіє на ГРВІ та бактеріальні захворювання, тоді варто здати аналізи та з’ясувати причину цього.