Алергічні захворювання вражають не лише дітей, але й дорослих. Алергія переважно пов’язана з розвитком цивілізації та глобальною індустріалізацією. Підраховано, що захворюваннями підвищеної чутливості імунної системи страждає до 40% наших співвітчизників. Понад 20% населення страждає на алергічний риніт, а серед дітей дуже поширена харчова алергія.

На сайті www.aerius.com.ua ви знайдете більше корисної та цікавої інформації про алергію та дієві препарати для її лікування.

Діагностика алергії: які найпоширеніші симптоми?

Алергія може мати легкий перебіг, обмежуючись транзиторними симптомами, що викликають лише дискомфорт, аж до виникнення анафілактичного шоку, який може бути небезпечним для життя. Найпоширенішими симптомами алергії є:

  • свербіж у носі;
  • свербіж горла та очей;
  • напади чхання;
  • водянисті виділення з носа;
  • сльозотеча в очах;
  • пухирі на шкірі;
  • сильне відчуття неспокою;
  • головний біль;
  • відчуття прискореного серцебиття у грудях;
  • слабкість;
  • свербіж у горлі;
  • блювота;
  • шкірна кропив’янка;
  • нежить;
  • задишка;
  • чхання;
  • почервоніння очей;
  • набряк;
  • кашель;
  • діарея;
  • нудота;
  • анафілактичний шок.

Часто єдиний спосіб уникнути ускладнень, призначити відповідне лікування та позбутися стійких симптомів — це діагностувати хворобу та визначити, які саме алергени спричиняють дискомфорт.

Методи діагностики

Діагностика алергічних захворювань ґрунтується насамперед на шкірних тестах. Тести розрізняють на:

  • точкові;
  • внутрішньошкірні;
  • прик-тести.

Варто пам’ятати, що позитивний результат шкірного тесту завжди слід розглядати в контексті симптомів пацієнта. Сам по собі позитивний результат тесту лише вказує на сенсибілізацію до відповідного алергену, але не підтверджує причину симптомів.

Основним методом діагностики в алергології є шкірні прик-тести, що дозволяють діагностувати IgE-залежну алергію. Вони полягають у нанесенні специфічного алергену на поверхню шкіри, після чого робиться надріз за допомогою спеціального ланцета (маленької голки).

Прик-тести слід проводити кожному пацієнту з наступними діагнозами:

  • алергічний риніт;
  • алергічний кон’юнктивіт;
  • атопічна бронхіальна астма;
  • кропив’янка;
  • анафілаксія;
  • шлунково-кишкові симптоми в дітей.

Позитивний результат прик-тесту вважається таким, якщо через 15-20 хвилин після нанесення алергену діаметр кола дорівнює або перевищує 3 см.

Внутрішньошкірні тести найчастіше проводять, коли є серйозні підозри на хибнонегативний результат прик-тесту. Крім того, вони також використовуються для діагностики сенсибілізації до ліків та отрути перетинчастокрилих. Прик-тести, з іншого боку, використовуються для діагностики алергічного контактного дерматиту та інших IgE-незалежних алергій.

Як позбутися сенсибілізації?

Єдиним методом, що дозволяє природним чином змінити перебіг сенсибілізації, є специфічна імунотерапія, або так звана десенсибілізація. Вона передбачає введення спеціальної вакцини проти алергену кілька разів, щоб організм виробив своєрідну толерантність. Весь курс терапії триває від трьох до п’яти років, а припинення або полегшення реакції означає успіх десенсибілізації.

Однак важливо зазначити, що це не є терапевтичним методом вибору, оскільки спочатку застосовуються відповідні ліки від алергії (такі як препарат Еріус), а контакт з алергеном рекомендується припинити.

Література

1. Aldakheel F.M. (2021), Allergic Diseases A Comprehensive Review on Risk Factors, Immunological Mechanisms, Link with COVID-19. Potential Treatments and Role of Allergen Bioinformatics, Int J Environ Res Public Health, nr 18(22).

2. Averbeck M., Gebhardt C., Emmrich F., Treudler R., Simon J.C. (2007), Immunologic principles of allergic disease, J Dtsch Dermatol Ges, nr 5(11), s. 1015-1028.

3. Douglass J.A., O’Hehir R.E. (2006), Diagnosis, treatment and prevention of allergic disease: the basics, Med J Aust, nr 185(4), s. 228-233.