У ЧОМУ СУТЬ ПРОЦЕДУРИ?
Ультразвукова хвиля, стикаючись з тією чи іншою тканиною, відбивається від неї. На цьому і заснований принцип УЗД. Спеціальний датчик спочатку випромінює ультразвук, а потім вловлює його відображення. Комп’ютер перетворює ці сигнали в відео, які лікар потім бачить на екрані. За допомогою УЗД можна побачити і оцінити:
- контури органу, його внутрішню структуру, наявність в ньому ущільнень;
- наявність або відсутність будь-яких сторонніх утворень – наприклад, каменів, кіст, пухлин;
- роботу органу – скорочення стінок, зміна розмірів у процесі роботи.
ЩО НЕМОЖЛИВО ПОБАЧИТИ?
За допомогою ультразвукових хвиль неможливо обстежити порожнисті органи: трахею, бронхи, легені, стравохід, шлунок, кишечник, тому що ультразвук практично не відбивається від кордону тканин з повітрям.
Також УЗД неможливо зробити крізь кістку, тому таке обстеження головного мозку можливо тільки у немовлят через відкрите джерельце.
Певні перешкоди для дослідження створюють надлишок газів в шлунково-кишковому тракті і високий ступінь ожиріння обстежуваного.
ЧИ БЕЗПЕЧНО?
За півстоліття активного застосування ультразвукової діагностики не було зафіксовано фактів, які достовірно б підтверджували шкідливий вплив УЗД на організм. Тому зараз вважається, що УЗД є нешкідливим. Але жоден медик не стане стверджувати це на сто відсотків. Адже якщо на сьогодні фактів шкідливого впливу УЗД не встановлено, то це не означає, що приховані побічні ефекти не виявлять завтра. Не потрібно робити УЗД десятками, без потреби, «просто з інтересу», але водночас не можна відмовлятися від досліджень, коли їх призначає лікар.