Що таке ацетонемічний синдром
Ацетонемічний синдром поширений серед дітей від 2-х до 10-ти років. Про причини його виникнення, симптоми та провокуючі фактори розповідає лікар-педіатр Юлія Пашкова
.
Ацетонемічний синдром – це стан, пов’язаний з недостатністю ферментів підшлункової залози та печінки. На клітковому рівні причиною такого стану є порушення у роботі ферментативних систем мітохондрій.
Зумовлювати порушення можуть як генетичні особливості дитячого організму, так і вплив навколишнього середовища та наявність фонових захворювань. У результаті дефіциту вуглеводів або слабкості ферменту ацетил-КоА, ацетон, який утворюється у надлишковій кількості, пошкоджує мієлін нервових волокон та ліпідний біошар кліткових мембран, що призводить до загибелі клітин організму.
Фонові стани та захворювання, які спричиняють виникнення ацетонемічного синдрому:
– нервово-артритична конституція;
– дефіцит вуглеводів у раціоні;
– глистяна інвазія;
– порушення мікробіому кишківника;
– цукровий діабет І та ІІ типу;
– гіперінсулінізм;
– глікогеноз;
– токсичні ураження печінки;
– тіреотоксикоз;
– черепно-мозкова травма;
– пухлини мозку в області турецького сідла;
– хвороба Іценко-Кушинга;
– лейкемії;
– гемолітична анемія;
– порушення канальцевої функції нирок.
Тривалість епізоду синдрому індивідуальна, від декількох годин до 10 днів.
Як розпізнати ацетонемічний синдром?
За:
– слабкістю;
– млявістю;
– повторюваною блювотою;
– нудотою;
– болями в животі;
– зневодненням;
– головним болем;
– неприємними відчуттями під час руху;
– підвищеною чутливістю до світла і шуму.
Що може викликати такий стан?
вживання продуктів, що містять харчові добавки або токсичні речовини;
недостатня кількість вуглеводів у раціоні протягом довгого часу;
надмірне споживання жирної їжі;
стрес;
інфекція;
гіперемія (переповнення кров’ю судин кровоносної системи будь-якого органу або ділянки тіла);
тривалі перерви між прийомами їжі, зневоднення;
тривалі надмірні фізичні навантаження.
Перші епізоди стану можуть протікати приховано, і організму пацієнта вдається самовідновитися. Частіше ж потрібна індивідуально підібрана дієта та медикаментозне ЛІКУВАННЯ.
По-перше, необхідно розпочати лікування основного захворювання (яке само по собі або через свої ускладнення обумовило ацетонемічний стан).
По-друге, треба пити більше води, харчуватися маленькими порціями. До того ж, варто обмежити у раціоні жири та їсти достатньо вуглеводів (картопля, хліб, каші, фрукти і так далі).
Якщо у пацієнта порушений обмін пуринів – звісно, споживання продуктів з високим вмістом пуринів має бути обмежене.
Також при лікуванні використовують сорбенти.
Таблиця продуктів, рекомендованих дітям з ацетонемічним синдромом:
| Можна | Обмежити | Заборонено |
| Яловиче, кроляче та індиче м’ясо | Консерви | Супи на м’ясних та кісткових бульйонах, м’ясо молодої птиці, телятина, субпродукти, копчення, маринади |
| Морська риба, бурі та зелені водорості | Оселедець, солона риба, ікра, рибні консерви | Супи на рибному бульйоні, раки, річкова риба (можна судак та щуку) |
| Супи на овочевому відварі, картопля, буряк, морква, огірки, кабачки, цибуля, білокачанна капуста, листя салату, кріп, редис | Супи, приготовані з томатами, цвітна капуста, редька, бобові | Супи на грибному бульйоні, зелений борщ, томати, баклажани, солодкий перець, гриби, щавель, шпинат, петрушка, ревінь |
| Гречана, вівсяна, рисова, кукурудзяна каші; сухарики | Макаронні вироби | Здоба, листкове тісто, чипси, аджика, майонез, кетчуп |
| Нездобне печиво, желе, мармелад, карамель | Бісквіт, кекс | Кондитерські вироби з кремом |
| Некислі яблука, груші, персики, абрикоси, солодкі ягоди, виноград, черешня | Банани, ківі, фініки, інжир, мандарини | Усі кислі фрукти |
| Молоко, кефір, ряжанка, кисломолочний сир, бринза | Сметана, нежирний кисломолочний сир | Жирний кисломолочний сир, сир твердий, йогурт |
| Компот з сухофруктів, морси з ягід, соки з м’якоттю, зелений чай | Відвар шипшини, кава, газовані напої, концентровані соки | |
| М’ясо кролика та фруктозу не рекомендовано при порушенні пуринового обміну | ||